Граматика
Кожна тема починається з короткого пояснення вашою мовою, далі – норвезькі приклади, які можна прослухати.
A1 A1 – Початківець
Іменники: рід і артиклі
Кожен норвезький іменник має рід. Від роду залежить, який артикль ви вживаєте.
Відкрити →Дієслова в теперішньому часі
Добра новина: норвезькі дієслова мають однакову форму для всіх осіб.
Відкрити →Особові займенники
Займенники мають одну форму як підмет і іншу як додаток: jeg – meg, han – ham.
Відкрити →Присвійні займенники: min, din, sin
Присвійні займенники показують, кому щось належить. Багато з них змінюються залежно від роду іменника.
Відкрити →Питальні слова
Більшість норвезьких питальних слів починається з hv-. Одразу після них стоїть дієслово.
Відкрити →Інфінітив: å + дієслово
Інфінітив – це словникова форма дієслова. Зазвичай перед ним стоїть å, але не завжди.
Відкрити →Наказовий спосіб: Kom! Spis!
Наказовий спосіб уживаєш, коли просиш когось щось зробити. Форма проста: інфінітив без -e.
Відкрити →Числа, час і дати
Числа від 0 до 1000, як сказати котра година і дату.
Відкрити →Множина іменників
Більшість слів отримують -er і -ene, але деякі живуть своїм життям.
Відкрити →Алфавіт і правопис
У норвезькому алфавіті 29 літер: 26 латинських і ще æ, ø та å. Тут ти навчишся їх вимовляти, диктувати своє прізвище по телефону і впізнавати літери, які пишуть, але не вимовляють.
Відкрити →Заперечення: ikke, ingen, aldri
За допомогою ikke, ingen і aldri ми щось заперечуємо. У норвезькому реченні досить одного заперечного слова, а його місце визначають чіткі правила.
Відкрити →Запитання «так/ні» і короткі відповіді
Запитання «так/ні» утворюють, поставивши дієслово на початок. Норвежці рідко відповідають просто «ja» – частіше кажуть «Ja, det gjør jeg» або «Nei, det er jeg ikke».
Відкрити →Займенники в ролі додатка: meg, deg, ham, henne
Коли людина не виконує дію, а отримує її, або стоїть після прийменника, вживають об'єктну форму: jeg стає meg, vi – oss. Така форма лише одна – без українських відмінків.
Відкрити →Рід іменників: en, ei, et
Кожен норвезький іменник має чоловічий (en), жіночий (ei) або середній (et) рід. Від роду залежать артикль, закінчення і форма прикметника, тож учи слова разом з en, ei чи et.
Відкрити →Наголос, тони, довгі й короткі голосні
Норвезька має власну мелодію. Якщо правильно ставиш наголос і тримаєш довжину голосних, тебе зрозуміють набагато легше – навіть коли граматика не ідеальна.
Відкрити →A2 A2 – Елементарний
Прикметники: узгодження
Прикметник змінює закінчення відповідно до іменника.
Відкрити →Минулий час (preteritum)
Preteritum вживають для подій, що сталися в конкретний момент у минулому.
Відкрити →Порядок слів: дієслово на другому місці
У норвезькому головному реченні дієслово завжди стоїть на другому місці. Це найважливіше правило норвезького синтаксису.
Відкрити →Модальні дієслова
Модальні дієслова виражають уміння, бажання, обов'язок і дозвіл. Після них стоїть інфінітив без å.
Відкрити →Перфект: har + дієприкметник
Перфект вживають, коли щось сталося, але точний час неважливий, або коли це важливо зараз.
Відкрити →Прийменники часу й місця
I, på, til та om – маленькі, але складні слова. Вчіть їх разом зі сталими виразами.
Відкрити →Чотири групи слабких дієслів
Слабкі дієслова в минулому часі отримують закінчення -et, -te, -de або -dde. Групу зазвичай підказують приголосні перед -e в інфінітиві.
Відкрити →Сильні й неправильні дієслова
Сильні дієслова в минулому часі не мають закінчення – вони змінюють голосну: drikke – drakk. Найуживаніші дієслова – сильні, тож їх доведеться вивчити напам’ять.
Відкрити →Вказівні займенники
Denne bilen, det huset der: коли на щось вказуєш, іменник стоїть в означеній формі.
Відкрити →Прислівники
Де стоїть ikke? Чому hjem, але hjemme? Ось правила прислівників.
Відкрити →Сполучники
Og, men, så поєднують головні речення. At, fordi, når починають підрядне – і змінюють порядок слів.
Відкрити →Складні слова
Норвезька творить нові слова, складаючи старі: buss + sjåfør = bussjåfør (водій автобуса). Коли бачиш частини, довгі слова стають легкими – але писати їх треба разом.
Відкрити →Неправильні прикметники
Більшість прикметників змінюється за простою схемою: stor – stort – store. Невелика група її порушує, і, звісно, це слова, які ти вживаєш постійно: liten, annen, egen, blå, gammel.
Відкрити →Родовий відмінок і належність: Pers bil, bilen til Per
Норвезькою сказати, кому що належить, можна кількома способами: Pers bil, bilen til Per і – в розмові – Per sin bil. Про речі й місця частіше вживають прийменник: taket på huset (дах будинку).
Відкрити →Неозначені займенники: noen, ingen, alle, hver
Noen, ingen, alle і mye – це слова, які вживаєш, коли не можеш або не хочеш точно сказати, хто чи що. Ти чуєш їх цілий день – у магазині, на роботі й в автобусі.
Відкрити →Дієслова на -s: synes, trives, finnes, møtes
Деякі дієслова завжди закінчуються на -s, хоча це не пасив. Вони потрібні щодня: Jeg synes det er kaldt (Як на мене, холодно). Hvordan trives du i Norge? (Як тобі в Норвегії?)
Відкрити →Дієслова, які легко сплутати: ligge/legge, sitte/sette, vite/kjenne
Деякі норвезькі дієслова схожі між собою або ділять те, що у твоїй мові є одним словом. Тут побачиш різницю між ligge і legge, vite і kjenne, bli і være – на прикладах із життя.
Відкрити →Правопис: подвоєні приголосні та великі літери
Норвезькою пишуть майже так, як вимовляють, але кілька правил варто знати. Найважливіші стосуються подвоєних приголосних і великих літер.
Відкрити →Вирази часу: i går, om en uke, for ... siden
Маленькі слова om, i, for … siden, da і når показують, коли щось відбувається. Їх легко сплутати, а вживаєш ти їх щодня – на роботі, в лікаря й коли домовляєшся з друзями.
Відкрити →B1 B1 – Середній
Підрядні речення: ikke перед дієсловом
Речення, що починаються з at, fordi, som, hvis, når (та подібних слів), мають свій порядок слів.
Відкрити →Ступені порівняння прикметників
Вищий і найвищий ступені служать для порівняння: stor – større – størst.
Відкрити →Майбутнє: skal, kommer til å, теперішній час
У норвезькій немає окремої форми майбутнього часу. Обирайте один із трьох способів залежно від значення.
Відкрити →Давноминулий час: hadde + дієприкметник
Давноминулий час показує, що щось сталося раніше за інший момент у минулому: Da jeg kom, hadde toget gått – коли я прийшов, потяг уже поїхав.
Відкрити →Умовний спосіб: ville, skulle і hvis
У норвезькій немає окремої умовної форми. Уживаєш ville або skulle + інфінітив, а в реченні з hvis – минулий час.
Відкрити →Det як формальний підмет
Норвезькій завжди потрібен підмет. Коли його немає, ставимо det.
Відкрити →Непряма мова
Han sa at han var syk. Hun spurte om jeg kom. Так переказують чужі слова.
Відкрити →Дії, що тривають: holder på å, sitter og leser
У норвезькій немає форми на кшталт англійської -ing. Зазвичай вистачає теперішнього часу, але щоб сказати, що щось відбувається саме зараз, вживають звороти holder på å чи sitter og leser.
Відкрити →Інфінітивні звороти: for å, uten å, ved å
Після прийменника в норвезькій ідуть å + інфінітив: for å lære (щоб вивчити), uten å spørre (не питаючи). Так коротко кажуть, навіщо чи як щось робиш. Також дізнаєшся, коли можна пропустити at і чим відрізняються om та hvis.
Відкрити →Парні сполучники: både – og, verken – eller, enten – eller
Деякі сполучники ходять парами: både … og (і … і), verken … eller (ні … ні), enten … eller (або … або). Вони поєднують дві речі й показують, чи стосується це обох, жодної чи лише однієї.
Відкрити →Кома та розділові знаки
Норвезькі правила коми досить логічні, але вони не такі, як в українській. Тут ти вивчиш кілька правил, яких вистачає майже для всього, що пишеш щодня.
Відкрити →Словотвір: префікси та суфікси
Багато довгих норвезьких слів складаються з маленьких знайомих частин. Вивчиш найпоширеніші префікси й суфікси – і зможеш здогадатися про значення слів, яких ніколи не бачив.
Відкрити →Bli і få – два маленькі дієслова з багатьма завданнями
Bli і få – одні з найуживаніших норвезьких дієслів, і кожне має кілька значень. Тут ти побачиш головні – і різницю між «må ikke» та «trenger ikke», яка дуже важлива на роботі.
Відкрити →Де стоїть ikke? Прислівники речення
Маленькі слова ikke, aldri, alltid, også і bare мають у реченні стале місце. У головному й підрядному реченні воно різне – і це одна з найчастіших помилок у норвезькій.
Відкрити →B2 B2 – Вищий за середній
Зворотні дієслова
Зворотні дієслова мають займенник, що відсилає до підмета: Jeg setter meg (я сідаю).
Відкрити →Пасив: bli і -s
У пасиві дія важливіша за виконавця. У норвезькій є дві форми пасиву.
Відкрити →Відносні речення з som
Som відповідає українському «який, котрий», але ніколи не змінюється.
Відкрити →Дієслова з часткою: gi opp, finne ut
Дієслово з часткою – це дієслово + коротке слівце (opp, ut, av, på …), які разом мають нове значення. Наголос падає на частку.
Відкрити →Дієприкметники: smilende, stengt, lukket
У норвезькій є два дієприкметники: теперішнього часу (-ende) і минулого (stengt, lukket, skrevet). Обидва можуть виступати як прикметники.
Відкрити →Офіційне письмо
Листи, заяви та скарги: як почати, зв'язати й завершити офіційний текст норвезькою.
Відкрити →Виділення і частки: det … som, jo, vel, nok
Щоб щось виділити норвезькою, можна поставити це на початок або сказати det er/var … som. Маленькі слова jo, vel і nok показують, що ти думаєш про сказане – у розмовній мові їх повно.
Відкрити →Сталі прийменники: glad i, redd for, på Lillehammer
Багато дієслів і прикметників мають сталий прийменник, який треба вчити разом зі словом: glad i, redd for, venter på. З місцями теж непросто: кажуть i Oslo, але på Lillehammer.
Відкрити →Нюношк: як його читати
Норвезька має дві писемні форми – букмол і нюношк. Писати нюношком тобі не обов'язково, але ти побачиш його на NRK, на табличках і в листах від комун на заході країни – а з кількома ключами його легко читати.
Відкрити →C1 C1 – Просунутий
Складніший порядок слів
Те, що ти ставиш на початок речення, визначає, на що звернеш увагу читача. Тут ти навчишся переставляти члени речення, щоб створити наголос, контраст і плавність.
Відкрити →Пасив: відтінки та стиль
У норвезькій є дві форми пасиву, а часто можна обрати й активне речення з man чи vi. Вибір впливає на значення і тон.
Відкрити →Умовні речення з інверсією
Hadde jeg visst det, ville jeg ha sagt nei – якби я знав, я б відмовився. Ти навчишся виражати умову без hvis і говорити про те, що могло статися.
Відкрити →Номінальний стиль і зрозуміла мова
Бюрократична норвезька повна важких іменників і пасиву. Ти навчишся впізнавати номінальний стиль і переписувати його зрозумілою, сучасною мовою.
Відкрити →Модальні частки: jo, vel, nok, da …
Маленькі слова jo, vel і nok не змінюють того, що ти кажеш, а змінюють те, як це сприймають. Завдяки їм розмовна норвезька звучить природно.
Відкрити →Дієприкметник теперішнього часу та звороти
Форма на -ende (gående, sittende) у норвезькій уживається вужче, ніж у багатьох інших мовах. Дізнаєшся, де її вживають, а де ні.
Відкрити →Зв’язність і відсилання в тексті
Текст тримається купи, коли слова чітко відсилають до вже сказаного. Ти вивчиш sin/hans, dette, førstnevnte і henholdsvis.
Відкрити →Бажальний спосіб і старі сталі вирази
Норвезька майже втратила бажальний спосіб, але він живе у виразах Leve kongen! і koste hva det koste vil. Ти навчишся їх розпізнавати й правильно вживати.
Відкрити →Поширені ідіоми
Ідіоми роблять мову живою. Тут ти вивчиш вісім виразів, які норвежці часто вживають, що вони означають і коли доречні.
Відкрити →Колокації: слова, що вживаються разом
Норвежці рішення «беруть», а питання «ставлять». Правильне поєднання дієслова й іменника робить твою мову природною.
Відкрити →Синоніми та відтінки значень
Si чи fortelle? Mene, synes чи tro? На рівні C1 ти обираєш слово, яке точно передає те, що ти маєш на увазі.
Відкрити →Регістр і стиль
Те саме повідомлення можна передати неформально, нейтрально чи офіційно. Ти навчишся пристосовувати мову до ситуації та адресата.
Відкрити →Словотвір для просунутих
Якщо знаєш суфікси -sjon, -isere, -itet, -isme і розумієш, як утворюються складні слова, зможеш зрозуміти тисячі нових слів.
Відкрити →Хибні друзі перекладача
Деякі норвезькі слова схожі на українські чи англійські, але означають інше. Ось найпоширеніші пастки.
Відкрити →Дієслова з частками для просунутих
Gå ut fra, stå for, komme an på: маленька частка може повністю змінити значення дієслова. Часто наголос падає саме на неї.
Відкрити →Сталі прийменники для просунутих
Ansvar for, mangel på, tvil om: багато слів вимагають певного прийменника. Тут ти вивчиш найважливіші на рівні C1.
Відкрити →Дискусійний текст (есе-міркування)
Дискусійний текст розглядає питання з різних боків, перш ніж ти дійдеш висновку. Головне – чітка структура й виважені формулювання.
Відкрити →Складні речення
На рівні C1 ти будуєш довгі речення з кількома підрядними – і не втрачаєш контролю над порядком слів.
Відкрити →Мова нарад і переговорів
Норвезькі наради часто неформальні й спрямовані на консенсус. Ти навчишся брати слово, дипломатично не погоджуватися й доходити рішення.
Відкрити →Мова новин
Заголовки NRK та Aftenposten короткі й стислі. Коли знаєш їхні моделі та ключові слова, читаєш новини набагато швидше.
Відкрити →Редукції в усному мовленні: як насправді говорять норвежці
У швидкому мовленні слова зливаються, а закінчення зникають. Пиши нормативною букмол, але ти маєш розуміти, як люди насправді говорять.
Відкрити →Іронія та применшення
Норвежці рідко перебільшують. Похвала часто стримана, критика непряма, а іронію подають із незворушним обличчям. Ти навчишся читати між рядків.
Відкрити →Бергенський тест (Bergenstesten)
Bergenstesten – офіційно «Test i norsk – høyere nivå» (тест із норвезької вищого рівня) – це іспит для підтвердження високого рівня норвезької. Тут ти знайдеш огляд і поради. Завжди перевіряй актуальну інформацію на сайті Folkeuniversitetet.
Відкрити →Академічна норвезька
Звіти, бакалаврські й магістерські роботи потребують точної, обережної та фахової мови. Ти навчишся посилатися на джерела й зв’язувати текст.
Відкрити →