Виділення і частки: det … som, jo, vel, nok

Щоб щось виділити норвезькою, можна поставити це на початок або сказати det er/var … som. Маленькі слова jo, vel і nok показують, що ти думаєш про сказане – у розмовній мові їх повно.

Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.

Про що це?

Кожна мова має способи вказати на найважливішу частину речення. Можна наголосити слово голосом, перенести його на початок або сказати, що дзвонила саме Карі, а не Пер. Маленькі слова теж показують, як ти ставишся до сказаного: адже, мабуть, напевно.

Норвезька вживає все це. Видільне речення будують з det er/var ... som: «Det var Kari som ringte» (це Карі дзвонила). Можна також перенести щось на початок, а дієслово однаково лишається другим: «Den filmen har jeg sett» (цей фільм я бачив). І є маленькі слова: «Det er jo søndag i dag» (сьогодні ж неділя), «Du kommer vel i morgen?» (ти ж прийдеш завтра?), «Hun kommer nok litt seint» (вона, мабуть, трохи запізниться).

Українцеві ці слівця близькі, бо в нас їх повно. Jo відповідає нашому «ж» чи «адже», vel у питанні нагадує «мабуть» або «хіба», nok означає «напевно», visst перекладається як «кажуть» чи «нібито», а da схоже на «ну» у «Ну давай!» («Kom igjen, da!»). Складніший порядок слів: українською «Цей фільм я бачив» звучить нормально, а норвезькою дієслово має стояти другим: «Den filmen har jeg sett», а не «Den filmen jeg har sett». Ці слова чутимеш на кожній обідній перерві й у кожній розмові із сусідом.

Правила

Виділення: Det + er/var + найважливіше + som + решта: Det var Kari som ringte (дзвонила саме Карі, а не хтось інший).

Коли виділяєш час чи місце, som часто випадає: Det var i Bergen vi møttes. (Саме в Бергені ми познайомилися.)

Дуже часто в питаннях: Hvem var det som ringte? Er det du som har spist kaka mi?

Перенеси додаток на початок – дієслово однаково лишається на другому місці: Den filmen har jeg sett. (Цей фільм я бачив.)

Так часто роблять для контрасту: Te drikker jeg, men kaffe tåler jeg ikke.

selv = сам або навіть: Jeg malte huset selv. Selv barna skjønte det.

jo = адже, ж: Det er jo søndag i dag. Jo – це також ствердна відповідь на заперечне питання: Kommer du ikke? – Jo! (Не прийдеш? – Та прийду!)

da = пом'якшує, підбадьорює або показує легке нетерпіння: Kom igjen, da! (Ну ходи вже!) Det går bra, da. (Усе буде добре.)

vel = мабуть, напевно (я так думаю): Du kommer vel i morgen? Ja vel = гаразд, зрозуміло.

nok = мабуть, певно або «щоправда»: Hun kommer nok litt seint. Det er nok riktig, men …

visst = нібито, кажуть: Det blir visst regn i morgen. Ja visst! = Аякже! Звісно!

Ці слівця стоять одразу після дієслова, перед ikke: Han er jo lege. Hun kommer nok ikke.

Типова помилка: в українській порядок слів вільний, тому хочеться сказати Den filmen jeg har sett. Норвезькою дієслово має бути другим: Den filmen har jeg sett.

Приклади

Det var naboen som fant hunden vår i skogen.Саме сусід знайшов нашого собаку в лісі.

Det er på fredag vi skal på hytta, ikke på lørdag.До хатинки ми їдемо саме в п'ятницю, а не в суботу.

Den boka har jeg lest tre ganger.Цю книжку я читав тричі.

Du har vel husket å kjøpe melk?Ти ж не забув купити молоко?

Vi kan jo ta toget til Flåm i stedet.Ми ж можемо натомість поїхати потягом до Флома.

Det blir visst et nytt kjøpesenter på Lillestrøm.Кажуть, у Ліллестремі буде новий торговельний центр.

Hun er nok trøtt etter nattevakta.Вона, мабуть, втомилася після нічної зміни.

Kom igjen da, bussen går om to minutter!Ну ходімо вже, автобус відходить за дві хвилини!