Модальні частки: jo, vel, nok, da …
Маленькі слова jo, vel і nok не змінюють того, що ти кажеш, а змінюють те, як це сприймають. Завдяки їм розмовна норвезька звучить природно.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Коротко: Jo, vel, nok і da не змінюють змісту, лише тон. Вони показують, що, на твою думку, співрозмовник знає чи думає.
Правила
- Jo: Те, що обидва знаєте або мали б знати, – як «адже», «ж»: Det sa jeg jo! Du har jo bil.
- Vel (припущення): «мабуть», «напевно»: Du er vel sliten nå? Han kommer vel snart.
- Vel (заперечення): Легкий сумнів: Det er vel ikke så farlig? (Та це ж не так страшно?)
- Nok: Імовірність, «мабуть»: Det ordner seg nok. Також поступка: Det er nok riktig, men vi har ikke råd.
- Da: Пом’якшує або підсилює, переважно в розмові: Kom igjen, da! (Ну ходи вже!) Det er da ikke så vanskelig. Ha det bra, da!
- Nå: Нетерплячка або застереження: Nå må du gi deg! (Ну годі вже!) Det var nå ikke så ille.
- Visst: «нібито», «кажуть»: Han har visst flyttet til Bergen.
- Altså: Підсумок або підсилення – «отже», «ну просто»: Møtet er altså avlyst. Det var altså helt utrolig!
- Liksom: Розмовне слово-паразит, «типу», або іронія: Han skulle liksom være ekspert. Уникай в офіційних текстах.
- Egentlig: Пом’якшує питання чи показує контраст – «взагалі-то»: Hva mener du egentlig? Jeg skulle egentlig trene i dag.
- Місце в реченні: Частки зазвичай стоять одразу після дієслова, перед ikke: Han er jo ikke her.
- Стиль: Уживай їх у розмові та листах колегам, але ощадливо в офіційних текстах.
Типова помилка: Сприймати visst як «звісно». Han kommer visst = він нібито прийде, а не «він, звісно, прийде».
Приклади
- Det sa jeg jo!Я ж казав!
- Du er vel ikke syk?Ти ж не хворий?
- Det ordner seg nok.Мабуть, усе владнається.
- Han har visst sagt opp jobben.Він нібито звільнився з роботи.
- Møtet er altså avlyst.Отже, зустріч скасовано.
- Kom igjen, da!Ну ходи вже!
- Hva mener du egentlig?Що ти, власне, маєш на увазі?
- Hun skulle liksom være ekspert.Вона ніби мала бути експерткою.