Непряма мова
Han sa at han var syk. Hun spurte om jeg kom. Так переказують чужі слова.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Про що це?
Непряма мова допомагає переказати, що хтось сказав чи запитав, не цитуючи слово в слово. Керівниця каже «Нараду перенесено», а згодом ти кажеш колезі, що, за її словами, нараду перенесли. Так новини ходять на кожній роботі й у кожній родині.
Норвезькою твердження приєднують через at: «Hun sier at hun er trøtt» (вона каже, що втомилася). Питання «так чи ні» через om: «Han spør om jeg kommer» (він питає, чи я прийду). Питальні слова лишаються: «Hun spurte hvor jeg bodde» (вона запитала, де я живу). Якщо дієслово, що вводить мову, стоїть у минулому, час зсувається на крок назад: er стає var, har стає hadde.
В українській час не зсувається: «запитала, де я живу», а норвезькою «hvor jeg bodde», дослівно «де я жив». Звучить дивно, але саме так правильно. Друга пастка в порядку слів: після питального слова інверсії немає, тому «hvor jeg bodde», а не «hvor bodde jeg». Зате om гарно відповідає нашому «чи». Це знадобиться постійно: коли передаєш повідомлення з поліклініки («De sa at jeg kan komme i morgen»), розповідаєш партнерові, що питали в садочку, чи переказуєш колезі телефонну розмову.
Правила
- Твердження: si/fortelle/mene/skrive + at (що): 'Jeg er trøtt.' → Hun sier at hun er trøtt.
- Загальні питання: spørre + om (чи): 'Kommer du?' → Han spør om jeg kommer.
- Питання з питальним словом його зберігають: 'Hvor bor du?' → Hun spør hvor jeg bor.
- Порядок слів: це підрядне речення, тож підмет перед дієсловом, без інверсії: Han spurte hvor jeg bodde (а не 'hvor bodde jeg').
- Ikke/aldri стоять перед дієсловом: 'Jeg har ikke tid.' → Hun sa at hun ikke hadde tid.
- Hvem/hva як підмет отримують som: 'Hvem kommer?' → Han spurte hvem som kom. 'Hva skjedde?' → Hun lurte på hva som skjedde.
- Узгодження часів: якщо головне дієслово в минулому, час зсувається на крок назад: er → var, har vært → hadde vært, kommer → kom, skal/vil → skulle/ville. В українській цього немає ('Сказав, що хворий'), тому це часта помилка!
- 'Jeg bor i Bergen.' → Han sa at han bodde i Bergen. 'Jeg skal reise.' → Hun sa at hun skulle reise.
- Якщо це й досі правда, у розмові можна залишити теперішній: Hun sa at hun er lærer.
- Змінюються займенники та слова часу/місця: jeg → han/hun, i dag → den dagen, i morgen → dagen etter, her → der.
- Прохання: be noen (om) å + інфінітив: 'Lukk døra!' → Hun ba meg (om) å lukke døra.
Приклади
- Hun sa at hun var syk.Вона сказала, що хворіє.
- Han spurte om jeg ville bli med.Він запитав, чи хочу я піти з ними.
- Læreren spurte hvor jeg kom fra.Учитель запитав, звідки я.
- De fortalte at de hadde kjøpt hus.Вони розповіли, що купили будинок.
- Jeg lurer på hvem som har tatt sykkelen min.Цікаво, хто взяв мій велосипед.
- Hun sa at hun ikke kunne komme.Вона сказала, що не може прийти.
- Sjefen ba meg om å skrive en rapport.Начальник попросив мене написати звіт.
- Han sa at han skulle ringe dagen etter.Він сказав, що подзвонить наступного дня.