Правопис: подвоєні приголосні та великі літери

Норвезькою пишуть майже так, як вимовляють, але кілька правил варто знати. Найважливіші стосуються подвоєних приголосних і великих літер.

Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.

Коротко: після короткого голосного – подвоєний приголосний (takk, glass), але в кінці слова ніколи не буває подвоєного m (rom, hjem). Дні, місяці й національності пишуть з малої літери.

Про що це?

Правопис — це написання слів так, як вони мають виглядати. Це важливо, коли пишеш заяву на роботу, повідомлення в садочок чи розв'язуєш тест. Дрібні помилки не роблять текст незрозумілим, але псують враження.

Добра новина: норвезькою пишуть майже так, як вимовляють. Головне правило стосується довжини голосного: після короткого голосного часто пишуть подвоєний приголосний, після довгого, один. «Takk» (дякую) має короткий a, «tak» (дах), довгий. «Katt» (кіт) має короткий a, «mat» (їжа), довгий. Друге важливе правило, великі літери: дні, місяці й національності пишуть з малої: «mandag», «januar», «norsk».

З малими літерами українцю легко, ми теж пишемо понеділок, січень, українець. А от довжина голосних, новина, бо в українській голосні не бувають короткими чи довгими. Тренуй слух: «tak» і «takk», зовсім різні слова. Правил небагато, а гарний правопис одразу покращить і твою вимову.

Правила

  1. Після короткого голосного приголосний подвоюється: takk (дякую), glass (склянка), katt (кіт), hopp (стрибок), full (повний).
  2. Після довгого голосного – лише один: tak (дах), mat (їжа), bok (книжка), hus (будинок).
  3. Слова на m мають лише одне m: rom (кімната), hjem (дім), lam, dum (дурний), fram. Коли додається закінчення, подвоєне m повертається: rommet, hjemme, dumme.
  4. Деякі короткі слівця мають один приголосний, хоч голосний короткий: han, hun, den, men, til, vil, skal.
  5. Коли дієслово в минулому часі отримує -te, один приголосний випадає: spille – spilte, kjenne – kjente, begynne – begynte.
  6. Мала літера: дні й місяці (mandag, januar), свята (jul, påske), мови й національності (norsk, spansk, en polakk).
  7. Велика літера: імена людей, назви місць і країн (Kari, Bergen, Norge, Polen) і перше слово речення.
  8. hjem чи hjemme? hjem = рух (Jeg går hjem – іду додому), hjemme = місце (Jeg er hjemme – я вдома).
  9. og чи å? og поєднує (brød og ost – хліб і сир), å стоїть перед інфінітивом (å spise). Вимовляються однаково.
  10. Складні слова пишуть разом: hyttetur (поїздка на хатинку), barnehage, røykfritt (не курити). «Røyk fritt» означає «кури собі на здоров'я»!

Типова помилка українців: писати складне слово окремо, як два слова – hytte tur, barne hage. Норвежці читають це як помилку, а іноді й зі зміненим значенням.

Приклади

  • Takk for at du hjalp meg med flyttingen!Дякую, що допоміг мені з переїздом!
  • Rommet mitt i kollektivet er lite, men lyst.Моя кімната в спільній квартирі маленька, але світла.
  • Jeg er hjemme i kveld, men i morgen reiser jeg hjem til Polen.Сьогодні ввечері я вдома, а завтра їду додому, до Польщі.
  • Agnieszka er polsk, men hun snakker veldig godt norsk.Аґнєшка полька, але вона дуже добре говорить норвезькою.
  • Vi planlegger en hyttetur til Hemsedal i påsken.Ми плануємо поїздку на хатинку в Гемседал на Великдень.
  • Kurset begynner mandag 5. januar.Курс починається в понеділок, 5 січня.
  • Hun spilte fotball da hun bodde i Stavanger.Вона грала у футбол, коли жила в Ставангері.
  • Glasset falt i gulvet, men det gikk ikke i stykker.Склянка впала на підлогу, але не розбилася.

Потренуйтеся в тесті (A2) Перекладіть норвезькою

✉️ Помітили помилку? Напишіть нам