Інфінітивні звороти: for å, uten å, ved å

Після прийменника в норвезькій ідуть å + інфінітив: for å lære (щоб вивчити), uten å spørre (не питаючи). Так коротко кажуть, навіщо чи як щось робиш. Також дізнаєшся, коли можна пропустити at і чим відрізняються om та hvis.

Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.

Коротко: після прийменника йде å + інфінітив: for å lære (щоб вивчити), uten å spørre (не питаючи).

Про що це?

Інфінітивна фраза є коротким способом сказати, навіщо чи як ти щось робиш, або що робиш замість цього: я переїхав сюди, щоб працювати; він пішов, не попрощавшись; ти багато вчишся, розмовляючи. Замість цілого нового речення просто додаєш дієслово.

Норвезькою такі фрази починаються з маленького прийменника і å: «Jeg flyttet til Norge for å jobbe» (я переїхав до Норвегії, щоб працювати), «Han gikk uten å si ha det» (він пішов, не попрощавшись), «Du lærer mye ved å snakke med kollegene dine» (ти багато навчишся, розмовляючи з колегами). Після прийменника завжди стоїть å й інфінітив.

Українською це роблять по-різному: «щоб працювати», «не питаючи», «розмовляючи». У норвезькій одна схема: прийменник, å та інфінітив. For å відповідає нашому «щоб», uten å дієприслівнику з «не», ved å звичайному дієприслівнику. Зате om і hvis легкі, бо збігаються з «чи» та «якщо»: «Jeg lurer på om butikken er åpen» (цікаво, чи відчинений магазин). For å знадобиться на кожній співбесіді й кожній зустрічі в NAV, коли питатимуть, навіщо ти приїхав до Норвегії чи навіщо ходиш на курси («for å få en bedre jobb»).

Правила

  1. for å = щоб (мета): Jeg flyttet til Norge for å jobbe.
  2. uten å = не роблячи чогось: Han gikk uten å si ha det. (Він пішов, не попрощавшись.)
  3. ved å = роблячи щось (спосіб): Du lærer mye ved å snakke med kollegene dine.
  4. i stedet for å = замість того, щоб: Ta trappa i stedet for å ta heisen.
  5. etter å ha + дієприкметник = після того, як щось зроблено: Etter å ha spist dro vi på tur.
  6. før поєднується з цілим реченням, а не з å: Vask hendene før du spiser.
  7. Багато сталих зворотів теж мають å: glad i å, flink til å, lei av å: Hun er flink til å lage mat.
  8. Дію з å виконує підмет речення. Якщо це інша людина, вживай for at + речення: Jeg ringte for at hun skulle vite det.
  9. ikke зазвичай стоїть перед å: Vi dro tidlig for ikke å komme for sent.
  10. at (що) часто можна пропустити після tro, si, håpe, vite: Jeg tror (at) hun kommer.
  11. at залишається, коли підрядне речення стоїть першим: At han kom, var en overraskelse.
  12. hvis = якщо: Hvis det regner, blir vi hjemme. om може означати те саме, але й «чи»: Jeg lurer på om butikken er åpen.

Типова помилка: українською кажемо «перед виходом», «поївши». Норвезькою після før іде ціле речення: før jeg gikk (не før å gå), а після etter потрібне ha: etter å ha spist.

Приклади

  • Tomasz flyttet til Ålesund for å jobbe på et verft.Томаш переїхав в Олесунн, щоб працювати на верфі.
  • Hun tok bilen uten å spørre faren sin.Вона взяла машину, не спитавши тата.
  • Du sparer mye ved å kjøpe månedskort hos Ruter.Ти багато заощадиш, якщо купиш місячний проїзний у Ruter.
  • I stedet for å ta fly tok vi nattoget til Bodø.Замість того щоб летіти літаком, ми поїхали нічним потягом до Будьо.
  • Etter å ha jobbet hele dagen var Maria helt utslitt.Після цілого дня роботи Марія була зовсім виснажена.
  • Husk å slå av lyset før du går.Не забудь вимкнути світло, перш ніж підеш.
  • Jeg lurer på om legekontoret er åpent i romjula.Цікаво, чи працює кабінет лікаря між Різдвом і Новим роком.
  • Kari sa hun ville komme litt senere.Карі сказала, що прийде трохи пізніше.

Потренуйтеся в тесті (B1) Перекладіть норвезькою

✉️ Помітили помилку? Напишіть нам