Умовний спосіб: ville, skulle і hvis

У норвезькій немає окремої умовної форми. Уживаєш ville або skulle + інфінітив, а в реченні з hvis – минулий час.

Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.

Про що це?

Умовний спосіб допомагає говорити про те, чого немає або ще не сталося: про бажання, ввічливі прохання, поради й уявні ситуації. Якби я мав більше часу, я б навчився кататися на лижах. Я б хотів кави. На твоєму місці я б подзвонив лікареві.

Окремого закінчення для цього в норвезькій немає. Уживають ville або skulle з дієсловом: «Det ville vært fint» (було б чудово), «Jeg skulle gjerne hatt en kaffe» (я б хотів кави). У реченні з hvis ставлять минулий час: «Hvis jeg hadde tid, ville jeg lært spansk» (якби я мав час, я б вивчав іспанську). Без hvis дієслово йде першим: «Hadde jeg visst det, ville jeg ha kommet» (якби я знав, я б прийшов).

В українській «би» є в обох частинах: якби я мав, я б вивчав. У норвезькій тільки в головній: у частині з hvis стоїть звичайний минулий час, «hvis jeg hadde», ніколи «hvis jeg ville ha». А ще «якби я знав» у нас може стосуватися і теперішнього, і минулого, тоді як норвезька їх розрізняє: «hvis jeg visste» (зараз) і «hvis jeg hadde visst» (тоді). Норвежці постійно вживають ці форми, щоб звучати ввічливо: у кав'ярні («Jeg skulle gjerne hatt en bolle»), коли радять колезі («Jeg ville ringt legen») або коли мріють про будиночок біля моря.

Правила

Ville + інфінітив = бажання або можливий наслідок: Jeg ville gjerne bodd ved sjøen – я б охоче жив біля моря. Det ville vært fint – це було б чудово.

Skulle + інфінітив = порада й увічливе прохання: Du skulle prøvd det – тобі варто було спробувати. Jeg skulle gjerne hatt en kaffe – мені, будь ласка, каву.

У розмовній мові після ville/skulle часто вживають дієприкметник (ville vært, skulle hatt) замість інфінітива (ville være). Обидва варіанти правильні.

Три типи речень з hvis (якщо):

1) Реальне: Hvis det regner, blir vi hjemme. – Якщо буде дощ, ми залишимося вдома. (теперішній + теперішній)

2) Уявне, зараз: Hvis jeg hadde tid, ville jeg lært spansk. – Якби я мав час, я б учив іспанську.

3) Нереальне, минуле: Hvis jeg hadde visst det, ville jeg ha kommet. – Якби я знав, я б прийшов.

Без hvis речення починається з дієслова: Hadde jeg visst det, ville jeg ha kommet. Var jeg deg, ville jeg sagt nei. – На твоєму місці я б відмовився.

В українській «б» буває в обох частинах (якби я мав… я б купив). У норвезькій ville стоїть тільки в головному реченні, а в частині з hvis – звичайний минулий час.

Приклади

Hvis jeg vant i Lotto, ville jeg kjøpt en hytte.Якби я виграв у лотерею, я б купив будиночок.

Hadde jeg visst at du var syk, ville jeg ha ringt.Якби я знав, що ти хворий, я б подзвонив.

Det ville vært fint å se deg igjen.Було б чудово знову тебе побачити.

Jeg skulle gjerne hatt to billetter til Bergen.Мені, будь ласка, два квитки до Бергена.

Hvis det blir fint vær, griller vi i hagen.Якщо буде гарна погода, посмажимо щось на грилі в саду.

Du skulle ha sett ansiktet hans!Бачив би ти його обличчя!

Var jeg deg, ville jeg snakket med sjefen.На твоєму місці я б поговорив із начальником.

Hvis toget ikke hadde vært forsinket, hadde vi rukket flyet.Якби потяг не запізнився, ми б устигли на літак.