Нюношк: як його читати

Норвезька має дві писемні форми – букмол і нюношк. Писати нюношком тобі не обов'язково, але ти побачиш його на NRK, на табличках і в листах від комун на заході країни – а з кількома ключами його легко читати.

Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.

Про що це?

Деякі мови мають більше ніж одну офіційну писемну форму. У Норвегії їх дві: bokmål, яким пише більшість людей і якого навчає цей сайт, і nynorsk. Обидві є норвезькою мовою, обидві рівноправні за законом, і кожна дитина вчиться в школі читати й писати обома.

Nynorsk виріс у XIX столітті з сільських говірок і сьогодні вживається переважно на заході Норвегії. Він виглядає знайомо, коли знаєш кілька замін: «eg» замість jeg, «ikkje» замість ikke, «kva» замість hva, «kvar» замість hvor. Багато дієслів закінчуються на -ar: «Eg snakkar norsk» (я розмовляю норвезькою). І обережно з «me», що означає «ми»: «Me kjem i morgon» (ми прийдемо завтра).

Прямого відповідника в українській немає, бо в нас одна літературна норма. Уяви, що поруч із нею існувала б друга, так само офіційна, побудована на говірках, з іншими закінченнями і частиною інших слів. Писати на nynorsk тобі не обов'язково, але читати варто: NRK має транслювати щонайменше чверть контенту на nynorsk, у багатьох західних комунах ним пишуть таблички й листи, а якщо твої діти ходять тут до школи, вони теж його вчитимуть. Хитрість: заміни kv- на hv- та -ar на -er, прочитай уголос, і текст раптом звучатиме майже як bokmål.

Правила

У Норвегії дві рівноправні писемні форми: букмол і нюношк. Нюношк найбільше вживають на заході країни та в деяких гірських долинах на сході.

NRK має подавати щонайменше 25 відсотків змісту нюношком, і кожен учень вивчає в школі обидві форми. Тому ти бачиш його в новинах, на табличках і в офіційних листах.

Займенники: eg (jeg – я), ho (hun – вона), me або vi (vi – ми), de (dere – ви), dei (de – вони): Eg kjem frå Polen.

Питальні слова з kv-: kva (hva – що), kven (hvem – хто), kvar (hvor – де), kvifor (hvorfor – чому), korleis (hvordan – як).

Маленькі слова: ikkje (ikke – не), noko (noe – щось), mykje (mye – багато), berre (bare – лише), òg (også – також), no (nå – тепер), frå (fra – з), heim (hjem – додому).

Артиклі: ein bil, ei jente, eit hus.

Множина: ein bil – bilar – bilane; ei jente – jenter – jentene; eit hus – hus – husa.

Багато дієслів у теперішньому часі закінчуються на -ar, а в минулому – на -a: å snakke – snakkar – snakka – har snakka. Eg snakkar norsk.

Сильні дієслова в теперішньому часі часто не мають -er: eg skriv (я пишу), ho kjem (вона приходить), han les (він читає).

Побутові слова: veke (uke – тиждень), vere (være – бути), seie (si – сказати), kyrkje (kirke – церква), saman (sammen – разом), viss (hvis – якщо).

Порада: заміни kv- на hv- і -ar на -er та читай уголос. Раптом текст звучить майже як букмол.

Типова помилка українців: змішувати обидві форми в одному тексті, наприклад «Eg har ikke tid». Сам пиши букмолом, а нюношк просто читай.

Приклади

Eg heiter Kari og kjem frå Voss.Мене звати Карі, я з Воса.

Kva tid går bussen til Førde?О котрій відходить автобус до Ферде?

Ho bur i Bergen, men jobbar på Stord.Вона живе в Бергені, але працює на Стурі.

Me har ikkje tid i dag, kanskje neste veke?Сьогодні в нас немає часу, може, наступного тижня?

Korleis går det med deg etter operasjonen?Як ти почуваєшся після операції?

Bilane står parkerte utanfor kyrkja.Машини припарковані біля церкви.

Han skriv mykje nynorsk på jobben i kommunen.На роботі в комуні він багато пише нюношком.

Viss det regnar, blir me heime.Якщо буде дощ, ми залишимося вдома.