Неправильні прикметники
Більшість прикметників змінюється за простою схемою: stor – stort – store. Невелика група її порушує, і, звісно, це слова, які ти вживаєш постійно: liten, annen, egen, blå, gammel.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Коротко: звичайна схема – en stor bil – et stort hus – store biler. Слова нижче їй не підкоряються – учи їх як маленькі таблички.
Про що це?
Більшість норвезьких прикметників дотримуються одного простого зразка: «stor, stort, store» (великий). Але кілька слів порушують правила, і, на жаль, саме ті, які ми вживаємо постійно: «liten» (малий), «gammel» (старий), «annen» (інший) і «egen» (власний). Це неправильні прикметники.
Візьмімо «liten»: «en liten gutt» (маленький хлопчик), «ei lita jente» (маленька дівчинка), «et lite barn» (маленька дитина), але «små barn» (маленькі діти) і «den lille gutten» (той маленький хлопчик). Тут змінюється ціле слово, а не лише закінчення. Інші слова майже правильні, але мають дрібні особливості: «blå» (синій) у множині не отримує -e («blå biler»), а слова на -ig не отримують -t: «et viktig møte» (важлива зустріч). Їх варто вчити як маленькі таблички.
В українській теж є винятки (добрий, кращий, малий, менший), тож це тобі знайоме. У норвезькій їх, на щастя, лише жменька, і відмінків немає зовсім. «Små» поводиться майже як окреме слово для множини. Вони знадобляться, коли говориш про дітей («de små», малеча), про квартиру («et lite kjøkken», маленька кухня) чи про інший раз: «Kan vi ta det en annen gang?» (можемо іншим разом?).
Правила
- liten (маленький): en liten gutt – ei lita jente – et lite barn – små barn – den lille gutten – de små barna.
- annen (інший): en annen dag – et annet sted – andre ganger – den andre bussen.
- egen (власний): en egen inngang – et eget rom – egne barn. З присвійними займенниками: min egen bil, mitt eget hus, sine egne barn.
- blå, grå (синій, сірий): у множині й означеній формі без -e: en blå bil – et blått hus – blå biler – den blå bilen. (Blåe теж дозволено, але рідше.)
- Але ny отримує -tt і -e: et nytt hus, nye sko. Так само fri: et fritt land, frie valg.
- -ig і -lig: у середньому роді без -t: en viktig dag – et viktig møte – viktige ting. Et hyggelig sted, et vanlig navn.
- -sk: без -t, якщо слово має кілька складів або означає національність: et norsk flagg, et praktisk tips. Короткі слова отримують -t: friskt, ferskt brød.
- Якщо слово вже закінчується на приголосний + t, нічого не додають: et kort møte, et svart skap.
- god і rød зберігають d і отримують -t: godt, rødt (вимовляють «гот», «рьот»).
- -el, -en, -er у множині втрачають e, а подвоєна приголосна стає одинарною: gammel – gammelt – gamle, sulten – sultent – sultne, vakker – vakkert – vakre, enkel – enkelt – enkle.
- Деякі не змінюються ніколи: bra, gratis, moderne, stille, ekte: et bra tilbud, gratis parkering, moderne leiligheter.
Типова помилка: в українській «маленький – маленькі» – одне слово, тож хочеться сказати «små gutt» про одного хлопчика або «liten barna» про багатьох. Små – тільки множина: en liten gutt, små gutter, de små barna.
Приклади
- Vi bor i en liten leilighet på Grünerløkka.Ми живемо в маленькій квартирі в районі Grünerløkka.
- De små barna sover etter lunsj i barnehagen.Малюки в садочку сплять після обіду.
- Kan vi ta det en annen dag? Jeg er syk i dag.Можемо перенести це на інший день? Я сьогодні хворий.
- Endelig har sønnen vår fått sitt eget rom.Наш син нарешті отримав власну кімнату.
- Hun kjøpte et blått skjerf og to grå luer.Вона купила синій шарф і дві сірі шапки.
- Det var et viktig møte, så jeg kunne ikke gå tidlig.Це була важлива нарада, тож я не міг піти раніше.
- Hytta er gammel, men den har et moderne kjøkken.Хатинка стара, але в ній сучасна кухня.
- Jeg er så sulten! Er det noe godt i kjøleskapet?Я такий голодний! У холодильнику є щось смачненьке?