Логотип NorskGrammatikk Norskgrammatikk
UK

B2 · C1

Bergenstesten – тест з норвезької мови вищого рівня

Bergenstesten – найвідоміший тест для дорослих, яким потрібно підтвердити норвезьку на рівні B2 або C1. Тут ти дізнаєшся, як тест побудований сьогодні, кому він потрібен і як зареєструватися, а також знайдеш вправи з читання, письма та говоріння.

Готуйтеся до іспиту

Читання

Письмо

Говоріння

Що таке Bergenstesten?

Офіційна назва – «Test i norsk – høyere nivå». Тест розробили в Бергенському університеті, звідси й неофіційна назва, а сьогодні його проводить Folkeuniversitetet (Norsk språktest). Він вимірює рівні B2 і C1 за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

Тест складається з двох окремих іспитів: письмового та усного. Їх можна складати незалежно, але більшості вступників до університету потрібні обидва. Не плутай його з Norskprøven від HK-dir – це інший іспит (A1–B2, а тепер ще й окремий тест C1).

Кому потрібен цей тест?

Найчастіша причина – вступ до вишу. Samordna opptak визнає Bergenstesten як підтвердження вимоги щодо норвезької, якщо ти маєш результат «Bestått» (склав) і з письмового, і з усного іспиту. Університети, як-от UiB та UiO, посилаються на ті самі правила. Деякі програми, наприклад педагогічні, можуть мати додаткові вимоги – завжди перевіряй свою програму.

Тест також використовують роботодавці, наприклад у медицині, школах і держуправлінні, а Folkeuniversitetet зазначає, що його приймають у заявах до UDI на постійне проживання та громадянство. Правила UDI час від часу змінюються, тож перед реєстрацією лише з цієї причини перевір актуальну інформацію на udi.no.

Частини тесту

Письмовий тест цифровий і триває близько 5,5 години. Він має п'ять частин: розуміння прочитаного, розуміння на слух, переказ («referat» – передати зміст тексту своїми словами), граматика, лексика і вирази, а також письмо (довший текст). Потрібно скласти всі п'ять. Візьми власний комп'ютер (Windows, не Mac і не Chromebook) і навушники з дротом.

Усний тест триває близько 20 хвилин з екзаменатором. Він складається з короткої самопрезентації, опису зображення, висловлення думки щодо твердження та розмови з екзаменатором. Формат можуть змінювати, тому перед підготовкою прочитай опис на folkeuniversitetet.no.

Результати: що означають B2 і C1?

Результат – «Ikke bestått» (не склав), «Bestått» (склав) або «Godt bestått» (склав з відзнакою). Bestått відповідає B2, Godt bestått – C1. У письмовому тесті треба скласти всі частини, а для загального Godt bestått потрібна ця оцінка щонайменше з трьох. Стара бальна система (450/500) стосується лише тестів, складених до осені 2009 року. Письмовий результат приходить приблизно через п'ять тижнів, усний – приблизно через тиждень.

B2 означає, що ти розумієш основний зміст складних текстів, говориш достатньо вільно, щоб розмова не була виснажливою, і вмієш аргументувати за і проти. C1 – це ще й розуміння непрямо висловленого, вільне мовлення без пошуку слів і добре структуровані тексти з різноманітним синтаксисом. Сертифікат не має терміну дії, але деякі роботодавці й установи можуть попросити новіший документ.

Реєстрація, дати та місця

Реєстрація – на folkeuniversitetet.no (шукай «Bergenstesten»). Тест проводять лише кілька разів на рік – у 2026 році письмові сесії були, зокрема, у серпні й листопаді, наступна – у січні 2027. Письмова й усна частини зазвичай ідуть два дні поспіль. Місця можуть закінчитися, тож реєструйся заздалегідь до дедлайну вступу.

Тест проводять в Осло, Бергені та Ставангері. За кордоном його можна скласти, якщо затверджене місце, наприклад посольство чи Норвезька морська церква, погодиться його організувати. Ціни, терміни й дати змінюються, тому завжди перевіряй folkeuniversitetet.no. Якщо ти вже один раз складав увесь тест, згодом можна перескласти лише ті частини, які не склав.

Як підготуватися: план на 8 тижнів

Тижні 1–2: Визнач свій рівень. Щодня читай одну довшу статтю (Aftenposten, NRK, forskning.no) і пиши переказ на 120 слів. Варто купити зразок тесту від Folkeuniversitetet. Тижні 3–4: Граматика й лексика – порядок слів (інверсія, підрядні речення), прийменники та сталі вирази. Склади свій список сполучних слів: «derimot», «likevel», «med andre ord».

Тижні 5–6: Пиши два довші тексти на тиждень на час (есе-міркування, лист до редакції, офіційний лист, опис графіка) і віддавай їх на перевірку. Слухай подкасти NRK і записуй головні думки. Тижні 7–8: Хоча б раз пройди весь тест на час і тренуй говоріння вголос – найкраще із записом. Представ себе за дві хвилини, описуй зображення й висловлюй позицію щодо тверджень.

Типові помилки

Класична помилка – порядок слів: «I dag jeg skal» замість «I dag skal jeg» і «fordi han har ikke tid» замість «fordi han ikke har tid». Вільний український порядок слів тут не працює – у головному реченні дієслово завжди на другому місці. Часті також помилки в роді іменників і прийменниках: «interessert i», «fornøyd med», «avhengig av».

У письмових завданнях багато хто втрачає бали, бо не відповідає на питання завдання, пише без абзаців або повторює той самий сполучник. У переказі типова помилка – додавати власну думку чи копіювати цілі речення. На усному іспиті екзаменатор одразу помічає завчені тексти.

Поради на день іспиту

Перевір комп'ютер напередодні: зарядь його, онови Windows і протестуй навушники. Візьми дійсне посвідчення особи, воду й щось поїсти – день довгий. Перед початком прочитай усе завдання й розплануй час: останні десять хвилин залиш на перевірку форм дієслів, порядку слів і роду.

На усному цілком нормально попросити повторити питання («Unnskyld, kan du si det en gang til?»). Вигравай час на роздуми фразою «Det er et godt spørsmål …». Підкріплюй думки прикладами з власного життя – це звучить природно й показує словниковий запас.

Джерела та офіційна інформація