Інфінітив: å + дієслово
Інфінітив – це словникова форма дієслова. Зазвичай перед ним стоїть å, але не завжди.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Про що це?
Інфінітив – це основна форма дієслова, та, яку знаходиш у словнику: читати, працювати, жити. Він називає дію, але не каже, хто її виконує і коли.
У норвезькій перед інфінітивом часто стоїть маленьке «å»: «Jeg liker å lese» (я люблю читати). Більшість дієслів закінчується на -e: «å snakke» (говорити), «å spise» (їсти). Короткі дієслова закінчуються іншим голосним: «å bo» (жити), «å gå» (йти), «å se» (бачити). Після kan, vil, skal і må «å» не ставиш: «Jeg kan svømme» (я вмію плавати), «Vi må gå» (нам треба йти).
Український інфінітив має закінчення -ти і не потребує жодного слівця перед собою. Норвезьке «å» – це як позначка «це інфінітив». Його легко забути («Jeg liker lese» – помилка) або додати там, де не треба («Jeg kan å svømme» – теж помилка). Запам'ятай: після kan, vil, skal, må – без «å».
Правила
- Більшість дієслів в інфінітиві закінчуються ненаголошеним -e: å snakke (говорити), å lese (читати), å jobbe (працювати).
- Короткі дієслова закінчуються іншою голосною: å bo (жити), å gå (іти), å se (бачити), å ha (мати), å få (отримувати), å si (казати).
- Å ставимо перед інфінітивом після більшості дієслів і виразів: Jeg liker å lese – я люблю читати. Hun begynner å jobbe – вона починає працювати. Det er lett å lære – це легко вивчити.
- For å = щоб: Jeg lærer norsk for å få jobb – я вчу норвезьку, щоб отримати роботу.
- Без å після модальних дієслів: kan, vil, skal, må, bør. Jeg kan svømme – я вмію плавати. Vi må gå – нам треба йти.
- Без å після la (дозволяти): La meg hjelpe deg – дай я тобі допоможу.
- Без å після se і høre + додаток: Jeg så ham komme – я бачив, як він прийшов. Vi hørte henne synge – ми чули, як вона співає.
- Å і og (і) вимовляються однаково – як «о». Перед дієсловом пиши å, між словами й реченнями – og.
- У українській інфінітив має закінчення -ти, а в норвезькій цю роль часто виконує частка å. Але після kan, må, vil її немає: Jeg må jobbe, а не Jeg må å jobbe.
Приклади
- Jeg liker å gå tur i skogen.Я люблю гуляти в лісі.
- Hun kan snakke tre språk.Вона вміє говорити трьома мовами.
- Det er vanskelig å finne en leilighet i Oslo.В Осло важко знайти квартиру.
- Vi tar kurs for å lære norsk raskere.Ми ходимо на курси, щоб швидше вивчити норвезьку.
- La meg betale denne gangen.Дай я цього разу заплачу.
- Jeg hørte naboen spille piano i går.Учора я чув, як сусід грає на піаніно.
- Du må huske å ringe legen.Ти маєш не забути подзвонити лікарю.
- Han har sluttet å røyke.Він кинув курити.