Логотип NorskGrammatikk Norskgrammatikk
UK
A2

A2 – Елементарний

Покупки, робота, лікар, минулий час і порівняння.

Пройдіть тест рівня (95 запитань)

Граматика цього рівня

Прикметники: узгодження

Прикметник змінює закінчення відповідно до іменника.

Відкрити →

Минулий час (preteritum)

Preteritum вживають для подій, що сталися в конкретний момент у минулому.

Відкрити →

Порядок слів: дієслово на другому місці

У норвезькому головному реченні дієслово завжди стоїть на другому місці. Це найважливіше правило норвезького синтаксису.

Відкрити →

Модальні дієслова

Модальні дієслова виражають уміння, бажання, обов'язок і дозвіл. Після них стоїть інфінітив без å.

Відкрити →

Перфект: har + дієприкметник

Перфект вживають, коли щось сталося, але точний час неважливий, або коли це важливо зараз.

Відкрити →

Прийменники часу й місця

I, på, til та om – маленькі, але складні слова. Вчіть їх разом зі сталими виразами.

Відкрити →

Чотири групи слабких дієслів

Слабкі дієслова в минулому часі отримують закінчення -et, -te, -de або -dde. Групу зазвичай підказують приголосні перед -e в інфінітиві.

Відкрити →

Сильні й неправильні дієслова

Сильні дієслова в минулому часі не мають закінчення – вони змінюють голосну: drikke – drakk. Найуживаніші дієслова – сильні, тож їх доведеться вивчити напам’ять.

Відкрити →

Вказівні займенники

Denne bilen, det huset der: коли на щось вказуєш, іменник стоїть в означеній формі.

Відкрити →

Прислівники

Де стоїть ikke? Чому hjem, але hjemme? Ось правила прислівників.

Відкрити →

Сполучники

Og, men, så поєднують головні речення. At, fordi, når починають підрядне – і змінюють порядок слів.

Відкрити →

Складні слова

Норвезька творить нові слова, складаючи старі: buss + sjåfør = bussjåfør (водій автобуса). Коли бачиш частини, довгі слова стають легкими – але писати їх треба разом.

Відкрити →

Неправильні прикметники

Більшість прикметників змінюється за простою схемою: stor – stort – store. Невелика група її порушує, і, звісно, це слова, які ти вживаєш постійно: liten, annen, egen, blå, gammel.

Відкрити →

Родовий відмінок і належність: Pers bil, bilen til Per

Норвезькою сказати, кому що належить, можна кількома способами: Pers bil, bilen til Per і – в розмові – Per sin bil. Про речі й місця частіше вживають прийменник: taket på huset (дах будинку).

Відкрити →

Неозначені займенники: noen, ingen, alle, hver

Noen, ingen, alle і mye – це слова, які вживаєш, коли не можеш або не хочеш точно сказати, хто чи що. Ти чуєш їх цілий день – у магазині, на роботі й в автобусі.

Відкрити →

Дієслова на -s: synes, trives, finnes, møtes

Деякі дієслова завжди закінчуються на -s, хоча це не пасив. Вони потрібні щодня: Jeg synes det er kaldt (Як на мене, холодно). Hvordan trives du i Norge? (Як тобі в Норвегії?)

Відкрити →

Дієслова, які легко сплутати: ligge/legge, sitte/sette, vite/kjenne

Деякі норвезькі дієслова схожі між собою або ділять те, що у твоїй мові є одним словом. Тут побачиш різницю між ligge і legge, vite і kjenne, bli і være – на прикладах із життя.

Відкрити →

Правопис: подвоєні приголосні та великі літери

Норвезькою пишуть майже так, як вимовляють, але кілька правил варто знати. Найважливіші стосуються подвоєних приголосних і великих літер.

Відкрити →

Вирази часу: i går, om en uke, for ... siden

Маленькі слова om, i, for … siden, da і når показують, коли щось відбувається. Їх легко сплутати, а вживаєш ти їх щодня – на роботі, в лікаря й коли домовляєшся з друзями.

Відкрити →

Слова з аудіо