Норвезька їжа щодня: від brunost до тако-п'ятниці

Brunost і matpakke

Brunost – це, власне, не сир, а карамелізована сироватка. Він солодкуватий, трохи схожий на іриску, і його ріжуть тонкими скибочками ostehøvel – сирорізкою, яку 1925 року запатентував Тур Б'єрклунн із Ліллегаммера. Найпоширеніший різновид – Gudbrandsdalsost; geitost із козячого молока має різкіший смак.

На обід більшість їсть matpakke: дві-три скибки хліба з начинкою, загорнуті в папір, між скибками – аркушик mellomleggspapir. Діти беруть її до школи, дорослі – на роботу, і зазвичай їдять холодною за робочим столом близько 11:30. Гарячий обід тут не звичний. Вечеряють багато хто вже о 16–17 годині.

Популярні начинки – brunost, скумбрія в томаті, печінковий паштет і сир Norvegia. Скуштуйте, перш ніж судити: багато хто після кількох місяців у Норвегії сам починає робити matpakke.

Fårikål, lutefisk і тако-п'ятниця

Fårikål обрали національною стравою Норвегії, востаннє на голосуванні 2014 року. Це шари ягнятини чи баранини й капусти з цілими горошинами чорного перцю, які тушкують кілька годин і подають з картоплею. Це осіння страва, а останній четвер вересня – день fårikål.

Lutefisk – це сушена тріска, вимочена в лугу, а потім знову у воді. Вона стає схожою на желе, і її їдять на Різдво з беконом, гороховим пюре, картоплею та гірчицею. Багатьом норвежцям вона теж не подобається – цілком нормально сказати «nei takk».

Справжня щоденна класика – taco-fredag. Майже щоп'ятниці дуже багато родин їдять тако: фарш зі спеціями, коржі чи хрусткі оболонки, сметану, кукурудзу, огірок і тертий сир. Це не мексиканська кухня, а норвезька. Якщо вас запросили на «fredagstaco», ви вже свій.

Вафлі та булочки

Норвезькі вафлі тонкі й м'які, їх печуть у вафельниці у формі сердечок. Їдять їх із варенням і сметаною або зі скибочкою brunost. Вафлі ви знайдете на dugnad (спільній толоці), у садочку, у хатинках DNT і на перерві в багатьох компаніях – часто по п'ятницях.

Булочки з корицею є всюди, але в Бергені skillingsbolle – окрема тема. Це великий плаский равлик із корицею, часто посипаний цукром. Назва походить від того, що колись він коштував один скілінг, стару монету. Багато бергенців мають чітку думку, яка пекарня пече найкращі.

На сході країни частіше купують булочку з родзинками або skolebolle: солодку булочку з ванільним кремом усередині, глазур'ю та кокосовою стружкою зверху. Вони є майже в кожній пекарні й кіоску, і це добра нагода потренуватися: «En skolebolle, takk.»

Ціни, Vinmonopolet і поради щодо покупок

Їжа в Норвегії дорога, особливо м'ясо, сир і алкоголь. Найдешевші – мережі Rema 1000, Kiwi та Extra; Meny і Joker дорожчі. Багато магазинів мають застосунки зі знижками, а товари, термін яких спливає, наприкінці дня часто продають дешевше. У неділю більшість магазинів зачинені, крім маленьких.

Пиво до 4,7 відсотка алкоголю можна купити в супермаркеті, але лише до 20:00 у будні й до 18:00 у суботу, а в неділю – взагалі ні. Вино й міцні напої продає тільки Vinmonopolet, державна мережа магазинів. Вікове обмеження – 18 років для напоїв до 22 відсотків і 20 років для міцного алкоголю, документ часто просять показати.

У ресторані обслуговування включене в ціну, чайових не чекають, хоча багато хто округлює суму. Вода з-під крана безкоштовна, а платять зазвичай за столиком карткою або через Vipps.

Корисні вирази

Kan jeg få regningen?Можна рахунок?
Trenger du pose?Вам потрібен пакет?
Kan jeg betale med kort?Можна заплатити карткою?
Takk for maten!Дякую за їжу!
Jeg vil gjerne ha en kaffe og en skillingsbolle.Мені, будь ласка, каву і skillingsbolle.
Er det noe kjøtt i denne?У цьому є м'ясо?
Kan jeg få et glass vann?Можна склянку води?
Nei takk, jeg er mett.Ні, дякую, я наївся.