Свята в Норвегії: 17 травня, Різдво, Великдень і Купальська ніч

17 травня – День Конституції

17 травня 1814 року в Ейдсволлі підписали Конституцію. Сьогодні це не військовий парад, а свято для дітей. Кожна школа йде в barnetog (дитячій ході) з прапорами, оркестрами й плакатами, а в Осло королівська родина махає з палацового балкона ході, що піднімається вулицею Karl Johans gate.

Багато дорослих вдягають bunad – традиційний костюм свого краю. Бунад може коштувати понад 30 000 крон, і його часто успадковують. Якщо бунаду немає, гарний костюм або сукня – цілком нормально. Зранку багато родин снідають із друзями, а решта дня – це сосиски, морозиво й газовані напої; дітям часто дозволяють їсти стільки морозива, скільки захочуть.

Усім, кого зустрічаєте, кажете «Gratulerer med dagen!», а коли проходить хода, кричите «Hipp hipp hurra!». Підлітки в червоних чи синіх комбінезонах – це russ, випускники старшої школи, які святкують уже кілька тижнів.

Різдво – від julebord до Святвечора

Різдво починається задовго до грудня. З середини листопада на роботі влаштовують julebord – різдвяну вечерю з великою кількістю їжі, промовами й часто алкоголем. Це один із небагатьох випадків, коли норвежці по-справжньому розслабляються з колегами.

Головний день – Святвечір, 24 грудня. Магазини зачиняються рано, о 17:00 церковні дзвони «видзвонюють» Різдво, і родина сідає до святкової вечері. На сході країни найчастіше їдять ribbe – запечену свинячу грудинку з хрусткою шкіркою. На заході багато хто їсть pinnekjøtt – солені й сушені ягнячі ребра, які готують на парі над березовими паличками. Після вечері дарують подарунки, їх часто роздає «nisse» з членів родини.

Nisse – маленька бородата істота в червоній шапці. Багато хто залишає йому в клуні мисочку рисової каші. Цю кашу подають і на обід зі схованим мигдалем – хто його знайде, виграє марципанову свинку. Удома часто печуть «sju slag» – сім видів різдвяного печива. До свят кажуть «God jul!», а в romjula, між Різдвом і Новим роком, – «Godt nyttår!».

Великдень – хатинка, Kvikk Lunsj і детективи

Для багатьох норвежців Великдень – це насамперед вихідні. Чистий четвер, Страсна п'ятниця і Великодній понеділок – офіційні свята, а багато хто бере відпустку на весь тиждень. У святкові дні магазини зачинені, тож закуповуйтеся в середу – черги в супермаркетах тоді бувають довгі.

Традиція – їхати в гори чи на хату й кататися на лижах під великоднім сонцем. У рюкзаку – апельсини і Kvikk Lunsj, вафля в шоколаді, без якої не обходиться майже жоден лижний похід. На внутрішньому боці обгортки часто надруковано fjellvettreglene – правила безпеки в горах.

Трохи дивна норвезька звичка – påskekrim, великодні детективи. Усе почалося 1923 року, коли видавці нового детективного роману розмістили на першій сторінці Aftenposten рекламу із заголовком «Bergenstoget plyndret i natt» («Цієї ночі пограбовано потяг на Берген»). Багато читачів подумали, що це справжня новина. Відтоді щороку на Великдень виходять детективи, серіали й навіть короткі кримінальні історії на пакетах молока. Одне одному бажають «God påske!».

Купальська ніч та інші вихідні

Sankthansaften, Іванів вечір 23 червня, не є офіційним вихідним, але багато хто збирається біля моря чи озера, щоб розпалити багаття. Увечері майже не темніє, а на півночі Норвегії сонце взагалі не заходить. Перш ніж палити вогнище, перевірте правила комуни – у посушливе літо це може бути заборонено, а в містах часто дозволено лише у визначених місцях.

Інші свята – 1 травня (День праці з ходами й промовами), Вознесіння і другий день Трійці. Кілька з них припадають на травень, тож травень може здаватися місяцем довгих вихідних. Корисне слово – «inneklemt dag»: робочий день, затиснутий між святом і вихідними, який багато хто бере вільним.

Пам'ятайте також, що сьогодні норвежці надсилають мало листівок, частіше повідомлення. Якщо вас запросили додому на свята, принесіть квіти чи невеликий подарунок, а при наступній зустрічі скажіть «Takk for sist!» («дякую за минулий раз»).