Зворотні займенники: seg і sin
Seg і sin відсилають до підмета речення. Слова маленькі, але від них залежить, чи Пер бере свою машину, чи сусідову. Тут ти вивчиш форми й дізнаєшся, коли замість них треба hans і hennes.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Коротко: seg і sin у 3-й особі відсилають до підмета: Per vasker seg (Пер миється). Per vasker bilen sin (свою машину). З hans або hennes власником є хтось інший.
Про що це?
Зворотні займенники вказують назад на підмет речення. Коли Пер миється, він миє себе. Коли він бере свою машину, це машина Пера. Ці маленькі слова вирішують, кому насправді належить річ.
У норвезькій у третій особі таких слів два: seg (себе, -ся) і sin (свій). «Per vasker seg» (Пер миється). «Per tar bilen sin» (Пер бере свою машину). Але «Per tar bilen hans» означає, що він бере чужу машину, скажімо, сусіда Ларса. Sin змінюється залежно від іменника: «bilen sin», «hytta si», «huset sitt», «skoene sine».
Українцю sin дається легко, бо воно точнісінько відповідає нашому «свій»: «Пер миє свою машину» відповідає «Per vasker bilen sin», а «його машина» відповідає «bilen hans». Пастка в іншому. Українською «свій» підходить для всіх осіб: «я беру свою машину». Норвезькою sin буває лише в третій особі, тож «Jeg tar bilen min», а не «bilen sin». Це часта помилка українців. Ти вживатимеш це постійно, коли говориш про родину й речі: «Hun besøker foreldrene sine» (вона відвідує своїх батьків), «Barna tar med seg matpakkene sine» (діти беруть із собою свої ланчбокси).
Правила
- Форми: jeg → meg, du → deg, han/hun/den/det → seg, vi → oss, dere → dere, de → seg. Seg буває лише в 3-й особі.
- Місце: seg стоїть одразу після відмінюваного дієслова: Hun setter seg (вона сідає). I dag føler han seg bedre. ... fordi han ikke føler seg bra.
- Сталі зворотні дієслова: лише з seg: Hun gifter seg i juni (вона виходить заміж у червні). De skynder seg. Barna gleder seg til jul.
- Seg selv: коли на цьому місці могла б бути інша людина: Han snakker med seg selv (він говорить сам із собою). Hun er sint på seg selv, ikke på deg.
- Sin, si, sitt, sine: власник є підметом: Per tar bilen sin, hytta si, huset sitt og skoene sine (свою машину, хатинку, будинок, взуття).
- Hans, hennes: річ належить комусь іншому: Lars er syk, så Per kjører bilen hans (машину Ларса). Kari leser boka hennes (книжку іншої жінки).
- Множина: De besøker foreldrene sine (своїх батьків). De besøker foreldrene deres (чужих батьків).
- Ніколи в підметі: sin не може бути частиною підмета: Per og kona hans kom (прийшли Пер і його дружина), а не kona si. Bilen hans er ny.
- З jeg, du, vi, dere: звичайні присвійні займенники: Jeg tar bilen min. Vi besøker foreldrene våre. Tar du med jakka di?
- Підрядні речення: sin відсилає до підмета свого речення: Kari sier at Per har lånt sykkelen hennes (велосипед Карі).
- З egen: для сильнішого наголосу: Hun vil ha sitt eget rom (свою власну кімнату). De har bygd sitt eget hus. Han passer på sine egne ting.
Типова помилка: українське «свій» підходить до будь-якої особи (я беру свою машину), тому виходить «Jeg tar bilen sin». У норвезькій sin буває лише в 3-й особі: Jeg tar bilen min, vi tar bilen vår.
Приклади
- Per tar bilen sin til jobben hver dag.Пер щодня їздить на роботу своєю машиною.
- Lars er syk, så Per kjører bilen hans til verkstedet.Ларс хворий, тому Пер відганяє його машину на СТО.
- Hun ser på seg selv i speilet og ler.Вона дивиться на себе в дзеркало і сміється.
- Barna gleder seg til sommerferien på Sørlandet.Діти з нетерпінням чекають літніх канікул на півдні Норвегії.
- Kari og mannen hennes har flyttet til Tromsø.Карі та її чоловік переїхали до Тромсе.
- De besøker foreldrene sine i Polen hver jul.Щороку на Різдво вони відвідують своїх батьків у Польщі.
- Jeg har glemt nøklene mine på kontoret.Я забув свої ключі в офісі.
- Lise sier at Jonas har lånt sykkelen hennes uten å spørre.Ліса каже, що Йонас без дозволу взяв її велосипед.