Нове чи відоме? en bil чи bilen
Ти вже вмієш утворити bilen від en bil. Але коли казати en bil, коли bilen, а коли просто bil? Тут ти знайдеш правила на щодень: перша і друга згадка, професії, «Jeg har bil», тіло й одяг.
Ми навчаємо букмолу, найпоширенішої письмової норми в Норвегії.
Коротко: en bil означає машину, про яку слухач ще не знає. Bilen означає машину, про яку ви обоє вже знаєте. А іноді слово стоїть зовсім саме: Jeg liker kaffe (Я люблю каву).
Про що це?
Коли ти про щось говориш, слухач або знає, яку саме річ ти маєш на увазі, або ні. В українській немає артиклів, тож ця різниця для тебе невидима, хоча вона існує: «я купив машину» (якусь, нову в розмові) і «машина червона» (та, про яку ми вже говорили).
Норвезька показує цю різницю в самому слові. Нова річ отримує спереду en, ei або et: «Jeg kjøpte en bil i går» (учора я купив машину). Відома річ отримує закінчення: «Bilen er rød» (ця машина червона). А іноді немає нічого: з професіями («Hun er lærer», вона вчителька), з їжею загалом («Jeg liker kaffe», я люблю каву) і з речами, які просто маєш («Har du bil?», у тебе є машина?).
Українською ту саму інформацію передають порядок слів або слівце «той»: «На столі лежить книжка» означає щось нове, а «Книжка лежить на столі» щось відоме. Норвезькою це треба виражати щоразу. Допомагає питання: чи знає слухач, про яку річ ідеться? Так, отже «bilen». Ні, отже «en bil». Українці часто пропускають означену форму або ставлять en усюди, навіть перед професією. Це потрібно вже в першу хвилину кожної розмови: коли представляєшся («Jeg er sykepleier», я медсестра), замовляєш у кав'ярні («En kaffe, takk») чи скаржишся, що «Kaffen er kald».
Правила
- Перша згадка: неозначена форма. Слухач ще не знає, яку саме річ ти маєш на увазі: Jeg kjøpte en bil i går (Учора я купив машину).
- Друга згадка: означена форма. Тепер усі знають, яка це машина: Bilen er rød og nesten ny (Машина червона і майже нова).
- Det er, det står: нові речі вводимо неозначеною формою: Det er en katt i hagen (У саду є кіт). Det står en mann ved døra (Біля дверей стоїть чоловік).
- Те, що всі знають: означена форма, навіть першого разу: Sola skinner (Світить сонце). Jeg må til legen (Мені треба до лікаря). Barna er i barnehagen (Діти в садочку).
- Загалом: без артикля, коли йдеться про їжу, напої, матеріали та речі, які не рахують: Jeg liker kaffe. Melk er sunt (Молоко корисне). Vi spiser fisk på fredager (У п'ятницю ми їмо рибу).
- Множина: та сама логіка. Нове або загальне без закінчення, відоме з -ene: Jeg kjøper epler (Я купую яблука). Eplene er søte (Ці яблука солодкі).
- Професія, національність, віра: без артикля після er і blir: Hun er lærer (Вона вчителька). Jeg er latvier (Я латиш). Han er katolikk. Jeg vil bli sykepleier (Я хочу стати медсестрою).
- Har bil, har hund: коли говориш про тип речі, а не про одну конкретну: Jeg har bil (У мене є машина). Har du hund? (У тебе є собака?) Vi tar buss til jobben.
- Прикметник усе змінює: тоді en і et повертаються: Hun er en flink lærer (Вона хороша вчителька). Jeg har en ny bil.
- Присвійний займенник після іменника: означена форма: bilen min (моя машина), huset vårt, jakka di. Якщо min стоїть перед іменником, закінчення немає: min bil (сильніше, з наголосом).
- Тіло та одяг: часто означена форма без min чи din: Jeg har vondt i hodet (У мене болить голова). Ta på deg jakka! (Вдягни куртку!) Hun vasker hendene (Вона миє руки).
- Перевір себе: чи знає слухач, яку саме річ ти маєш на увазі? Так → означена форма. Ні → en, ei, et. Говориш загалом про їжу, матеріал чи професію → часто без артикля.
Типова помилка: в українській немає артиклів, тому легко загубити en і закінчення: «Jeg kjøpte bil. Bil er rød.» Або «den» вживають як українське «той»: «den bilen» означає «та машина». Правильно: Jeg kjøpte en bil. Bilen er rød.
Приклади
- Jeg kjøpte en bil i går. Bilen er rød.Учора я купив машину. Машина червона.
- Har du bil? Nei, jeg tar buss til jobben.У тебе є машина? Ні, на роботу я їжджу автобусом.
- Hun er lærer på en skole i Drammen.Вона вчителька в одній зі шкіл Драммена.
- Jeg er latvier, men jeg bor i Bergen.Я латиш, але живу в Бергені.
- Jeg liker kaffe, men kaffen her er altfor sterk.Я люблю каву, але кава тут занадто міцна.
- Sola skinner, så vi går en tur i parken.Світить сонце, тож ми йдемо на прогулянку в парк.
- Jeg har vondt i hodet og må gå til legen.У мене болить голова, і мені треба піти до лікаря.
- Ta på deg jakka! Det er kaldt ute.Вдягни куртку! Надворі холодно.
- Bilen min står utenfor barnehagen.Моя машина стоїть біля садочка.
- Vi kjøpte epler på butikken. Eplene var veldig søte.Ми купили яблука в магазині. Яблука були дуже солодкі.